Презентація нового роману

Євген Положій

Мрія

Євген Положій – український письменник і сценарист. Народився в 1968 р. на Сумщині. Автор таких відомих романів, як: «По той бік пагорбу» (2010), «Юрій Юрійович, улюбленець жінок» (2011), «Іловайськ» (2015), «5 секунд, 5 днів» (2016). У 2023 р. у видавництві Vivat вийшла книга “Фінальний епізод (війни, що триває 400 років)”.

Випускник «Аспен-інституту», член Шведського ПЕН-клубу.

До Гостомеля Велика війна увірвалась так стрімко, що Ден із Діною не встигають скористатись жодним із наперед продуманих сценаріїв порятунку. Вони вчаться жити на попелищі власних мрій, зруйнованих руснею, як і легендарний літак “Мрія”, за лічені години. На руках у подружжя – паралізована мама Дена, їхню автівку знищили обстріли, а багатоповерхівку зайняли окупанти. Ще трохи – і в підвалі, де вони переховуються разом із сусідами, розпочнеться фільтрація.

Намагаючись втекти і встигнути на евакуаційні автобуси, Ден і Діна за допомогою свого вірного ангела-охоронця – місцевого хлопчини, везуть маму через палаючі Гостомель та Бучу в садовій тачці, кошику з супермаркету, вітрині для морозива, тягнуть на автомобільній шині, пасках та жалюзі. Ніщо не може їх зупинити: ні обстріли, ні пожежі, ні російські блокпости, ні смертельний ризик бути вбитими, як вбиті вже сотні інших мешканців Гостомелю та Бучі, тіла яких лежать на дорогах та узбіччях.

Бо немає на світі сили сильнішої за родинний обов’язок.

Це роман не лише про перші тижні повномасштабного вторгнення та знищення “Мрії”, найбільшого вантажного літака у світі. Це щемка історія про людей, які посеред пекла війни залишилися вірними своїй людській сутності. Про ту непомітну війну, яку беззбройна людина веде проти зла, протиставляючи жорстокості й  насильству  взаємодопомогу та емпатію.

Цей текст — не лише про час (лютий—березень 2022 року, перші два тижні Великої загарбницької війни росії проти України), місце й містечко (Гостомель, двадцять кілометрів від Києва), звірства російської армії та знищення найбільшого вантажного літака у світі Ан-225 «Мрія».

Йдеться про прагнення людини серед пекла війни виконувати до самого кінця свій обов’язок. Навіть якщо людина не достатньо фізично сильна, не має навичок поводження з вогнепальною зброєю, навіть якщо вдягнута в джинси, а не камуфляж. Бо кожна людина, доки залишається людиною, веде свою природну війну, можливо, непомітну для стороннього ока, проти зла і намагається протиставити нелюдській жорстокості й насильству те, що має у своєму арсеналі: допомогу ближньому, співчуття, родинний обов’язок. Усе це також зброя, якою перемагають зло.

Точніше сказати, антизброя.

Текст побудований на реальній історії. Проте автор свідомо змінив прикмети локації, імена та деякі деталі, тож просить не прив’язувати описані події до конкретних осіб.

Бо подібних жахливих історій, на жаль, сталося тисячі на території окупованої України в лютому—квітні 2022 року і пізніше. Стаються вони і досі.

 реєстрація t.me/NatalyaTorkulets